позбирати

Значення в інших словниках

1. позбирати — позбира́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. позбирати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Скласти, зібрати докупи все чи багато чого-небудь. 2》 Скликати, зігнати, звести докупи всіх чи багатьох. 3》 Зосередити, скупчити, сконцентрувати в одному місці всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позбирати — ПОЗБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. що. Скласти, зібрати докупи все або багато чого-небудь. Вона ще більше розсердилася, позбирала порозвішувані онучі і шпурнула ними за поріг (Н. Кобринська); Позбирав він біле пір'я в золотий рукав (М. Рильський). 2. кого. Словник української мови у 20 томах
4. позбирати — і зубі́в не позбира́ти, зі сл. уда́рити. Дуже сильно. — В Черешні (корови) вдача норовлива, хвицнути може ратицею так, що й зубів не позбираєш (Є. Гуцало). і кісто́к (свої́х) не позбира́ти. Фразеологічний словник української мови
5. позбирати — Позбира́ти, -бира́ю, -бира́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. позбирати — ПОЗБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Скласти, зібрати докупи все або багато чого-небудь. Вона ще більше розсердилася, позбирала порозвішувані онучі і шпурнула ними за поріг (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах