поздоровшати
Поздоро́вшати, -шаю, -єш
гл. Сдѣлаться здоровѣе. Г. Барв. 13. Він мені каже не їсти того й того, а я на злість наїмся та поздоровшаю. Левиц. І. 136.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поздоровшати — поздоро́вшати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поздоровшати — -аю, -аєш. Док. до здоровшати. || Одужати від хвороби; поправитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поздоровшати — ПОЗДОРО́ВШАТИ, аю, аєш. Док. до здоро́вшати. Микола поздоровшав на чистому морському повітрі й покращав (І. Нечуй-Левицький); [Кряж:] За цих два місяці, що ми тут, то я аж той... ніби поздоровшав (М. Зарудний); * Образно. – Віриш, душею поздоровшав. Словник української мови у 20 томах
- поздоровшати — ЗДОРО́ВШАТИ (ставати більш здоровим), МІЦНІ́ТИ, МІЦНІ́ШАТИ, ЗДОРОВІ́ШАТИ розм., ЗДОРОВІ́ТИ розм., КРІ́ПНУТИ розм., ДУ́ЖЧАТИ розм., ПІДДУ́ЖУВАТИ розм.; ОЗДОРО́ВЛЮВАТИСЯ, ОЗДОРОВЛЯ́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
- поздоровшати — Поздоро́вшати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поздоровшати — ПОЗДОРО́ВШАТИ, аю, аєш. Док. до здоро́вшати. Микола поздоровшав на чистому морському повітрі й покращав (Н.-Лев., II, 1956, 230); [Кряж:] За цих два місяці, що ми тут, то я аж той… ніби поздоровшав (Зар., Антеї, 1962, 228); *Образно. Словник української мови в 11 томах