1. Словник української мови Грінченка

позжинати

Позжина́ти, -на́ю, -єш

гл. Сжать (во многихъ мѣстахъ). Як вже гет усе позжинают, то лишіют трохи «на оборіг», аби горобці ззіли. ЕЗ. V. 86.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позжинати — позжина́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позжинати — -аю, -аєш, док., перех. Зжати все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позжинати — ПОЗЖИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Зжати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Позжинати жито. Словник української мови у 20 томах
  4. позжинати — Позжина́ти, -на́ю, -на́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. позжинати — ПОЗЖИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Зжати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Позжинати жито. Словник української мови в 11 томах