поззувати
Поззува́ти, -ва́ю, -єш
гл. Снять обувь (во множествѣ).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поззувати — поззува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поззувати — ПОЗЗУВА́ТИ, ваю, ваєш, док., що. Познімати, поскидати взуття. На теплому піску дівчата поззували туфлі. Словник української мови у 20 томах
- поззувати — Поззува́ти, -ва́ю, -ва́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)