1. Словник української мови Грінченка

позолотіти

Позолотіти, -тію, -єш

гл. Сдѣлаться похожимъ на золото, пріобрѣсть цвѣтъ золота, пожелтѣть. Камен. у. Колос позолотів Г. Барв. 147.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позолотіти — позолоті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позолотіти — -іє, док. Набути кольору, відтінку золота. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позолотіти — ПОЗОЛОТІ́ТИ, і́є, док. Набути кольору, відтінку золота. Колос позолотів; * Образно. Барвінком росяним пішла [осінь] – І слід позолотів (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах
  4. позолотіти — ЖОВТІ́ТИ (ставати жовтим, з жовтуватим відтінком), ЖО́ВКНУТИ, ПРИЖОВКА́ТИ, ЗОЛОТИ́ТИСЯ, ЗОЛОТІ́ТИ, ЗАЖОВКА́ТИ рідше, ЖОВТІ́ШАТИ підсил.; ПОЛОВІ́ТИ (перев. про жито, пшеницю). — Док. Словник синонімів української мови
  5. позолотіти — ПОЗОЛОТІ́ТИ, і́є, док. Набути кольору, відтінку золота. Колос позолотів; *Образно. Барвінком росяним пішла [осінь] — І слід позолотів (Мал., Звенигора, 1959. 73). Словник української мови в 11 томах