1. Словник української мови Грінченка

позринати

Позринати, -на́ємо, -єте

гл. Вынырнуть, всплыть на поверхность (во множествѣ). Помочила коноплі та мабуть погано придавила, а вони й позринали. Харьк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позринати — позрина́ти 1 дієслово доконаного виду виплисти; злетіти; виникнути позрина́ти 2 дієслово доконаного виду зазвучати Орфографічний словник української мови
  2. позринати — I -ає, -аємо, -аєте, док. Зринути, спливти (про все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох). II -ають, док., з чого і без додатка. Звільнитися від якоїсь прив'язі, пут і т. ін. або вислизнути, зірватися з чого-небудь (про коней, волів тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позринати — ПОЗРИНА́ТИ¹, а́є, а́ємо, а́єте, док. Зринути, спливти (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Помочила коноплі та, мабуть, погано придавила, а вони й позринали (Сл. Б. Грінченка); Глядь – і діти позринали [у криниці] (І. Манжура). Словник української мови у 20 томах
  4. позринати — ПОЗРИНА́ТИ¹, а́є, а́ємо, а́єте, док. Зринути, спливти (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Помочила коноплі та, мабуть, погано придавила, а вони й позринали (Сл. Гр.); Глядь — і діти позринали [у криниці] (Манж., Тв., 1955, 203). Словник української мови в 11 томах