покадити
Покади́ти, -джу́, -диш
гл. Покадить. Я тютюном покадила, а редькою споминала. Чуб. V. 562.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покадити — покади́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- покадити — -каджу, -кадиш, док., перех. і неперех. Кадити (у 1 знач.) якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покадити — ПОКАДИ́ТИ, каджу́, ка́диш, док., що і без прям. дод. Кадити (у 1 знач.) якийсь час. Потім Палланта покадили, .. Під балдахіном положили, Еней тут убивавсь без мір (І. Котляревський); Піп покадить їй [Лукії] ладаном, а потім усі розійдуться (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
- покадити — ПОКАДИ́ТИ, каджу́, ка́диш, док., перех. і неперех. Кадити (у 1 знач.) якийсь час. Потім Палланта покадили,.. Під балдахіном положили, Еней тут убивавсь без мір (Котл., І, 1952, 269); Піп покадить їй [Лукії] ладаном, а потім усі розійдуться (Донч., III, 1956, 33). Словник української мови в 11 томах