1. Словник української мови Грінченка

поквільно

Поквільно

нар.

1) = покволом.

2) Свободно, льготно. Не знаю, як у вас, каже, а в нас дак і геть то стало поквільно панським. О. 1862. VI. 58.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поквільно — див. поволі Словник синонімів Вусика