1. Словник української мови Грінченка

покидько

Поки́дько, -ка

м. Заброшенное существо мужескаго рода. Ні батька, ні матері, — покидько. Козел. у. Слов. Д. Эварн.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покидько — Поки́дько, -ка, -кові; -дьки, -дьків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)