поклонити

Поклони́ти, -ся

см. поклоняти, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поклонити — поклони́ти 1 дієслово доконаного виду нахиляти розм. поклони́ти 2 дієслово доконаного виду поклонитися, передати вітання рідко Орфографічний словник української мови
  2. поклонити — I див. поклоняти I. II див. поклоняти II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поклонити — ПОКЛОНИ́ТИ¹ див. поклоня́ти¹. ПОКЛОНИ́ТИ² див. поклоня́ти². Словник української мови у 20 томах
  4. поклонити — ПОКЛОНИ́ТИ¹ див. поклоня́ти¹. ПОКЛОНИ́ТИ² див. поклоня́ти². Словник української мови в 11 томах