поковалювати
Поковалювати, -люю, -єш
гл. Побыть кузнецомъ.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поковалювати — поковалюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поковалювати — -юю, -юєш, док. Ковалювати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поковалювати — ПОКОВАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Ковалювати якийсь час. Ще й тепер голова артілі .. нерідко заходить до кузні трохи “поковалювати” (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- поковалювати — ПОКОВАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Ковалювати якийсь час. Ще й тепер голова артілі.. нерідко заходить до кузні трохи «поковалювати» (Хлібороб Укр., 10, 1965, 20). Словник української мови в 11 томах