1. Словник української мови Грінченка

покормити

Покорми́ти, -млю́, -миш

гл. Покормить. Я собаки покормлю, покормивши зажену. Чуб. V. 193. На річці риби вловити, жінку свою з дітьми покормити. ЗОЮР. І. 58.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покормити — покорми́ти дієслово доконаного виду нагодувати розм. Орфографічний словник української мови
  2. покормити — -кормлю, -кормиш; мн. покормлять; док., перех., розм. Те саме, що погодувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покормити — ПОКОРМИ́ТИ, кормлю́, ко́рмиш; мн. поко́рмлять; док., кого, розм. Те саме, що погодува́ти. – Я собаки покормлю, Покормивши, зажену (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
  4. покормити — ПОКОРМИ́ТИ, кормлю́, ко́рмиш; мн. поко́рмлять; док., перех., розм. Те саме, що погодува́ти. — Я собаки покормлю, Покормивши, зажену (Чуб., V, 1874, 193). Словник української мови в 11 томах