покотьольце
Покотьоло, -ла
с. Деревянный кружокъ (дѣтская игрушка). Скочусь, неначе те покотьоло, не забившись. Стор. МПр. 40. ум. покотьольце.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Покотьоло, -ла
с. Деревянный кружокъ (дѣтская игрушка). Скочусь, неначе те покотьоло, не забившись. Стор. МПр. 40. ум. покотьольце.