покотьольце

Покотьоло, -ла

с. Деревянный кружокъ (дѣтская игрушка). Скочусь, неначе те покотьоло, не забившись. Стор. МПр. 40. ум. покотьольце.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me