1. Словник української мови Грінченка

покочувати

Покочувати, -чую, -єш

сов. в. покотити, -кочу, -тиш, гл. Обмыть доенку, изъ которой вылито молоко. У мене нема тії й моди, щоб дійницю покочувати та гладишки тим доливати. А багато так роблять, що як неповна гладишка, так дійницю покотить і дольлє. Черниг. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покочувати — покочува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. покочувати — -ую, -уєш, док. Кочувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покочувати — ПОКОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Кочувати якийсь час. Словник української мови у 20 томах
  4. покочувати — ПОКОЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Кочувати якийсь час. Словник української мови в 11 томах