1. Словник української мови Грінченка

покощувати

Поко́щувати, -щую, -єш

гл.

1) Лакировать; алифить; глазировать. Що маляр малював ще й покощував, вовницею — кучерями повимощував. н. п. Стоять мостоньки калиновії, калиновії, покощенії. Гол. II. 27. Та покощувано і полощувано шишечку. Мил. 155.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покощувати — -ую, -уєш, недок., перех., зах. Вкривати лаком, оліфити чи глазурувати. Великий тлумачний словник сучасної мови