1. Словник української мови Грінченка

покрикати

Покрика́ти, -ка́ю, -єш

гл. Кричать, покрикивать. І він кричить, покрикає. Мил. М. 38.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покрикати — покрика́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. покрикати — див. кричати Словник синонімів Вусика
  3. покрикати — див. покрикувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. покрикати — ПОКРИКА́ТИ див. покри́кувати. Словник української мови у 20 томах
  5. покрикати — КЕРУВА́ТИ ким, чим і без додатка (спрямовувати діяльність, роботу когось, чогось, бути на чолі кого-, чого-небудь), УПРАВЛЯ́ТИ, ПРОВА́ДИТИ (ПРОВО́ДИТИ) кого, що і без додатка, розм.; ПРАВИ́ТИ, ОРУ́ДУВАТИ розм., УРЯДУВА́ТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  6. покрикати — ПОКРИКА́ТИ див. покри́кувати. Словник української мови в 11 томах