покричати
Покрича́ти, -чу́, -чи́ш
гл. Покричать.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покричати — покрича́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- покричати — -чу, -чиш, док. Кричати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покричати — ПОКРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Кричати якийсь час. Отак поспорять, покричать .. та й розійдуться (Панас Мирний); Покричав [Оленчук], побушував і знову ліг, замовк надовго (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- покричати — ПОКРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Кричати якийсь час. Отак поспорять, покричать.. та й розійдуться (Мирний, І, 1949, 184); Покричав [Оленчук], побушував і знову ліг, замовк надовго (Гончар, II, 1959, 280). Словник української мови в 11 томах