покудовчити
Покудовчити, -чу, -чиш
гл. = покудлати.
---------------
Покудовчити, -чу, -чиш
гл.
1) = покудлати.
2) Отколотить.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покудовчити — покудо́вчити дієслово доконаного виду покошлатити розм. Орфографічний словник української мови
- покудовчити — -чу, -чиш, перех., розм. Док. до кудовчити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покудовчити — ПОКУДО́ВЧИТИ, чу, чиш, що, розм. Док. до кудо́вчити. Словник української мови у 20 томах
- покудовчити — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- покудовчити — ПОКУДО́ВЧИТИ, чу, чиш, перех., розм. Док. до кудо́вчити. Словник української мови в 11 томах