1. Словник української мови Грінченка

покумання

Покума́ння, -ня

с. Вступленіе въ отношенія кумовьевъ. Покумання... з Галею. Мир. ХРВ. 353.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покумання — покума́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. покумання — -я, с., розм. Дія за знач. покуматися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покумання — ПОКУМА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. покума́тися. Христя ж дивилася на покумання, як на зв'язок довічного товариства з Галею (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. покумання — ПОКУМА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. покума́тися. Христя ж дивилася на покумання, як на зв’язок довічного товариства з Галею (Мирний, II, 1954, 256). Словник української мови в 11 томах