покійничка
Покійниця, -ці
ж. = небіжчиця. Я згадала покійницю няньку. Шевч. 314. ум. покійничка. Г. Барв. 424.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покійничка — ПОКІ́ЙНИЧКА, и, ж. Пестл. до покі́йниця. [Гаврило:] А пригадай, що якраз у той день, як ховали твою покійничку, так такий пороснув дощ (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
- покійничка — ПОКІ́ЙНИЧКА, и, ж. Пестл. до покі́йниця. [Гаврило:] А пригадай, що якраз у той день, як ховали твою покійничку, так такий пороснув дощ (Кроп., III, 1959, 144). Словник української мови в 11 томах