полегом

Поле́гом

нар. Не спѣша. Люде бачили, що він гнав волів. Хазяїн полегом би гнав, а то підтюпцем: відомо, що хапані. Новомоск. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полегом — див. поволі Словник синонімів Вусика
  2. полегом — присл., діал. Не кваплячись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. полегом — ПОЛЕ́ГОМ, присл., діал. Не кваплячись. Словник української мови у 20 томах