1. Словник української мови Грінченка

полигатися

Полига́тися, -га́юся, -єшся

гл. Сойтись, связаться съ кѣмъ. Полигалися з жидами. Шевч. Латин старий і полигався з Енеєм нашим молодцем, Еней і зятем називався. Котл. Ен. IV. 33.

---------------

Полигатися, -гаюся, -єшся

гл. Потащиться, отправиться. Поли́галась і я у Київ. Зміев. в.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полигатися — -аюся, -аєшся, док., з ким, розм. Завести знайомство, зав'язати дружбу з ким-небудь; потоваришувати (з негативним відтінком). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полигатися — полига́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. полигатися — ПОЛИГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., з ким, розм. Завести знайомство, зав'язати дружбу з ким-небудь; потоваришувати (з негативним відтінком). Латин старий і полигався з Енеєм нашим молодцем (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах
  4. полигатися — ПОЛИГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., з ким, розм. Завести знайомство, зав’язати дружбу з ким-небудь; потоваришувати (з негативним відтінком). Латин старий і полигався з Енеєм нашим молодцем (Котл., І, 1952, 175). Словник української мови в 11 томах