политися

Политися, -ллю́ся, -ллєшся

гл. Политься. Слово полум'єм взялося, і з мовчання, сумування мов той бистрень полилося. К. Псал. 95. Кров полилася. Шевч. 167.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. политися — див. поливатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. политися — поли́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. политися — ПОЛИ́ТИСЯ див. полива́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. политися — ли́ти (ли́тися) ливце́м. Іти (про великий, сильний дощ). — Оце недавно лили ливцем місяцями страшні наглі дощі (І. Нечуй-Левицький); Дощ ливцем лив усю ніч (З газети). лину́ти (поли́тися) ливце́м. Заберіть собі оцю сіль. Фразеологічний словник української мови
  5. политися — ЛИНУ́ТИ (почати литися раптово й з великою силою), ПОЛИ́ТИ, ПОЛИ́ТИСЯ, ПОСИ́ПАТИ, ХЛИ́НУТИ підсил., РИ́НУТИ підсил., ХЛЮ́ПНУТИ, БУРХНУ́ТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., ПОЛЛЯ́ТИСЯ рідко; ПОРИ́НУ́ТИ розм., УПЕРІ́ЩИТИ (ВПЕРІ́ЩИТИ) розм. Словник синонімів української мови
  6. политися — ПОЛИ́ТИСЯ див. полива́тися. Словник української мови в 11 томах