полокати

Поло́кати, -каю, -єш

гл. Мыть, полоскать. Угор. Полотна пшениця. Камен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полокати — полока́ти полоскати (м, ср, ст): Як Тебе болить горло, то обов'язково треба пополокати якимись травами (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт