поломня
Поломня, -ня, полом'я, -м'я
с. = полум'я. Поломня йде до небес. Грин. І. 156. А він загадав їй рибоньку жарить без вогню і без полом'я. Чуб. V. 819. ум. полом'ячко.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me