1. Словник української мови Грінченка

полох

По́лох, -ха

м.

1) Смятеніе, ужасъ. І радувався царь, що вийшли з його краю, бо страх 2 обняв усіх, увесь Єгипет — полох. К. Псал. 242.

---------------

Поло́х

меж. Выражаетъ испугъ, также удары сердца съ испуга. Серце у мене тільки полох-полох, та й замліло. Г. Барв. 127.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полох — -а, ч. Сум'яття, жах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полох — ПО́ЛОХ, а, ч. Сум'яття, жах. Словник української мови у 20 томах