получати
Получа́ти, -ча́ю, -єш
сов. в. получи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Соединять, соединить. Чей нас Бог получить з собов, — будеме щасливі. Гол. III. 393.
2) Получать, получить. Іди, синку, та за рідне браття, та получиш мій синочку, государське плаття. Чуб. V. 974.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- получати — див. З'ЄДНУВАТИ. Словник синонімів Караванського
- получати — -аю, -аєш, недок., получити, -чу, -чиш, док., перех., діал. З'єднувати, поєднувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- получати — див. діставати Словник чужослів Павло Штепа
- получати — получа́ти дієслово недоконаного виду з'єднувати, поєднувати діал. Орфографічний словник української мови
- получати — ПОЛУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОЛУЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., кого, що, діал. З'єднувати, поєднувати. Повечеряли свати весільні Й получили молоде подружжя (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
- получати — ПОЛУЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОЛУЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех., діал. З’єднувати, поєднувати. Повечеряли свати весільні Й получили молоде подружжя (Перв., З глибини, 1956, 115). Словник української мови в 11 томах