полюбовничок

Полюбовник, -ка

м. Любовникъ. Сквир. у. Кому, красо, достанешся? Чи сотнику, чи полковнику, чи прежньому полюбовнику. Чуб. IV. 495. ум. полюбо́вничок.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me