поліжниця

Поліжни́ця, -ці

ж. = породілля. Гн. II. 197.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поліжниця — -і, ж., рідко. Те саме, що породілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поліжниця — полі́жниця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  3. поліжниця — ПОЛІ́ЖНИЦЯ, і, ж., рідко. Те саме, що породі́лля. Великі страдницькі очі глянули на нього променистим потойбічним поглядом, яким завжди дивляться поліжниці (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  4. поліжниця — ПОРОДІ́ЛЛЯ (жінка, яка народжує або щойно народила), РОДІ́ЛЛЯ, ПОЛІ́ЖНИЦЯ розм. В хаті Бондаря метушаться Югина і баба-пупорізка, яка саме кладе в постіль породіллі шматок заліза, щоб усяке врочення йшло на залізо, а не на дитину (М. Словник синонімів української мови
  5. поліжниця — ПОЛІ́ЖНИЦЯ, і, ж., рідко. Те саме, що породі́лля. Великі страдницькі очі глянули на нього променистим потойбічним поглядом, яким завжди дивляться поліжниці (Тулуб, Людолови, І, 1957, 373). Словник української мови в 11 томах