поліжниця
Поліжни́ця, -ці
ж. = породілля. Гн. II. 197.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поліжниця — -і, ж., рідко. Те саме, що породілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поліжниця — полі́жниця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- поліжниця — ПОЛІ́ЖНИЦЯ, і, ж., рідко. Те саме, що породі́лля. Великі страдницькі очі глянули на нього променистим потойбічним поглядом, яким завжди дивляться поліжниці (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
- поліжниця — ПОРОДІ́ЛЛЯ (жінка, яка народжує або щойно народила), РОДІ́ЛЛЯ, ПОЛІ́ЖНИЦЯ розм. В хаті Бондаря метушаться Югина і баба-пупорізка, яка саме кладе в постіль породіллі шматок заліза, щоб усяке врочення йшло на залізо, а не на дитину (М. Словник синонімів української мови
- поліжниця — ПОЛІ́ЖНИЦЯ, і, ж., рідко. Те саме, що породі́лля. Великі страдницькі очі глянули на нього променистим потойбічним поглядом, яким завжди дивляться поліжниці (Тулуб, Людолови, І, 1957, 373). Словник української мови в 11 томах