помайнувати
Помайнува́ти, -ну́ю, -єш
гл. Понестись, помчаться. Мов сарна в гаю помайнують. Шевч. 629.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- помайнувати — помайнува́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- помайнувати — -ую, -уєш, док., діал. Швидко, стрімко поїхати. || Швидко, стрімко побігти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- помайнувати — ПОМАЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., діал. Швидко, стрімко поїхати. Сани помайнували з гори; // Швидко, стрімко побігти. Незрячі про́зрять, а кривиє [кривії], Мов сарна з гаю, помайнують (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
- помайнувати — ПОМАЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., діал. Швидко, стрімко поїхати. Сани помайнували з гори; // Швидко, стрімко побігти. Незрячі про́зрять, а кривиє, Мов сарна з гаю, помайнують (Шевч., II, 1963, 325). Словник української мови в 11 томах