помарити

Помарити, -рю, -риш

гл. Помечтать. Левиц. І. 291.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помарити — пома́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помарити — ПОМА́РИТИ, рю, риш, док. Марити якийсь час. Походе [походить].., помарить, подумає [Вова], що йому неодмінно пора вже зійтися з освіченими тутешніми людьми (С. Васильченко); Коли .. Словник української мови у 20 томах
  3. помарити — ПОМА́РИТИ, рю, риш, док. Марити якийсь час. Походе [Вова] по своїй самотній кімнаті, помарить, подумає, що йому неодмінно пора вже зійтися з освіченими тутешніми людьми (Вас. Словник української мови в 11 томах