помельце

Помело́, -ла

с.

1) Метла. Зробив батько помело, — три дні хати не мело. Чуб. V. 1136.

2) Тряпка на длинной палкѣ для чищенія трубъ отъ сажи. Харьк.

3) раст. Viscum album, омела. Вх. Лем. 453. ум. помельце́. Помельце замело. ЕЗ. V. 128.