1. Словник української мови Грінченка

поминальниця

Поминальниця, -ці

ж. Одна изъ четырехъ осеннихъ субботъ (Кузьмина. Лучина, Дмитрова, Михайлова), въ которыя поминаются умершіе подаваніемъ священнику «на часточку» и воздержаніемъ отъ нѣкоторыхъ работъ. Мил. 171.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поминальниця — помина́льниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. поминальниця — жін. до поминальник 1 Словник церковно-обрядової термінології
  3. поминальниця — -і. Жін. до поминальник 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поминальниця — ПОМИНА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до помина́льник 2. Словник української мови у 20 томах
  5. поминальниця — ПОМИНА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до помина́льник 2. Словник української мови в 11 томах