1. Словник української мови Грінченка

помиршавіти

Поми́ршавіти, -вію, -єш

гл. Сдѣлаться чахлымъ, болѣзненнымъ, невзрачнымъ. Чогось хлопець помиршавів. Рідне село наче... помиршавіло. Мир. Пов. II. 93.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помиршавіти — поми́ршавіти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. помиршавіти — -ію, -ієш, розм. Док. до миршавіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помиршавіти — ПОМИ́РШАВІТИ, ію, ієш, розм. Док. до ми́ршавіти. Тісною і смутною здається їй своя хата; рідне село наче принижчало, помиршавіло (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. помиршавіти — Поми́ршавіти, -вію, -вієш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. помиршавіти — ПОМИ́РШАВІТИ, ію, ієш, розм. Док. до ми́ршавіти. Тісною і смутною здається їй своя хата; рідне село наче принижчало, помиршавіло (Мирний, III, 1954, 114). Словник української мови в 11 томах