1. Словник української мови Грінченка

помити

Помити, ми́ю, -єш

гл. Помыть. Ой помила у воді, посушила на горі. Чуб. V. 435.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помити — поми́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помити — -ию, -иєш, док., перех. і без додатка. Очистити від бруду водою або іншою рідиною. || розм. Попрати (білизну, одяг і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помити — ПОМИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., що, рідше кого і без дод. Очистити від бруду водою або іншою рідиною. Посадивши коровай та шишки в піч, молодиці помили руки (І. Словник української мови у 20 томах
  4. помити — МИ́ТИ кого, що і без додатка (очищати від бруду водою або іншою рідиною), ВИМИВА́ТИ, БА́НИТИ діал.; ПОЛОСКА́ТИ (перев. речі, посуд); ЗМИВА́ТИ (з чогось); ВІДМИВА́ТИ (від чогось); ШАРУВА́ТИ розм., ВИШАРО́ВУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. помити — Поми́ти, -ми́ю, -ми́єш; -ми́й, -ми́ймо, -ми́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. помити — ПОМИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех. і без додатка. Очистити від бруду водою або іншою рідиною. Посадивши коровай та шишки в піч, молодиці помили руки, заслали столи скатертями (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах