помолити
Помоли́ти, -лю, -лиш
гл. Заставить (ребенка) молиться Богу, говоря ему молитву, которую ребенокъ повторяетъ. Ти, старий, хоч би дитину Богу помолив. Золотонош. у. А я скажу татові, що ти мене Богу не помолив. Харьк. и Екат. г.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- помолити — -олю, -олиш, док., перех., діал. Змусити (дитину) молитися Богові, проказуючи їй молитву, яку дитина повторює. Великий тлумачний словник сучасної мови