поморгати
Поморга́ти, -га́ю, -єш
гл. Помигать. Штирі хлопці варти дали, на соцького поморгали. Чуб. V. 983.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поморгати — поморга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поморгати — -аю, -аєш, док. Моргати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поморгати — ПОМОРГА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Моргати якийсь час. Хай сусідки напослідки [напослідок] Дивляться й регочуть: Поморгають, покивають Та й пересокочуть (П. Гулак-Артемовський); Заревла машина, затанцювало миготливе світло фар, поморгало трохи, блимнуло разів зо два і погасло (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
- поморгати — ПОМОРГА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Моргати якийсь час. Хай сусідки напослідки [напослідок] Дивляться й регочуть: Поморгають, покивають Та й пересокочуть (Г.-Арт., Байки.. Словник української мови в 11 томах