помотайло
Помота́йло, -ла
с. Первоначальное значеніе: тотъ, кто мотаетъ, наматываетъ. Встрѣчено въ сказкѣ, гдѣ помотайлом въ шутку названъ человѣкъ, учившій женщину прясть, мотать и пр. Мнж. 100.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me