помугикати

Помуги́кати, -каю, -єш

гл. Пѣть нѣкоторое время себѣ подъ носъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помугикати — помуги́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помугикати — помугикаю, помугикаєш і помугичу, помугичеш, док. Мугикати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помугикати — ПОМУГИ́КАТИ, и́каю, и́каєш і и́чу, и́чеш, док. Мугикати якийсь час. [Старицький:] Хіба вам самому, скажімо, хоч після чарки, не хочеться поспівати? [Ошметкін:] Чому ж – іншим разом кортить помугикати (Ю. Мокрієв); Він перечитав листа при мені, помугикав-помугикав і сказав, що приїде (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах
  4. помугикати — ПОМУГИ́КАТИ, помуги́каю, помуги́каєш і помуги́чу, помуги́чеш, док. Мугикати якийсь час. [Старицький:] Хіба вам самому, скажімо, хоч після чарки, не хочеться поспівати? [Ошметкін:] Чому ж — іншим разом кортить помугикати (Мокр. Словник української мови в 11 томах