помішник

Помічник, помішник, -ка

м. Помощникъ. Левиц. Пов. 136 Попереду йшов Щука з своїм помішником паном Підпольським. Стор. МПр. 103.

---------------

Помішник, помішниця

см. помічник, помічниця.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me