понавіряти

Понавіря́ти, -ря́ю, -єш

гл. Раздать въ долгъ. Людям багато понавіряв, як би то всі пооддавали.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понавіряти — -яю, -яєш, док. Пороздавати в борг під слово. Великий тлумачний словник сучасної мови