1. Словник української мови Грінченка

понагонити

Понаго́нити, -ню, -ниш

гл. = понаганяти. Повен двір овець... понагонив. Рудч. Ск. II. 15.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понагонити — понаго́нити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понагонити — див. понаганяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понагонити — ПОНАГО́НИТИ див. понаганя́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. понагонити — ПОНАГО́НИТИ див. понаганя́ти. Словник української мови в 11 томах