поназдивитися
Поназдиви́тися, -влю́ся, -вишся
гл. Разсмотрѣть, увидѣть. Поживете, то поназдивитесь, що у нас робиться. Мнж. 190. Ож побачите! ож поназдивитесь! Левиц. І. 166.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поназдивитися — поназдиви́тися дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- поназдивитися — -дивлюся, -дивишся; мн. поназдивляться; док., діал. Побачити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поназдивитися — ПОНАЗДИВИ́ТИСЯ, дивлю́ся, ди́вишся; мн. поназди́вляться; док., діал. Надивитися. Поназдивилися люди, як почала молода панна турляти усіма в економії – і робітниками, і прикажчиками, і всією домовою челяддю (С. Словник української мови у 20 томах
- поназдивитися — ПОБА́ЧИТИ (сприйняти зором), СПОСТЕРЕГТИ́, НАБА́ЧИТИ розм., НАГЛЯ́НУТИ розм., НАГЛЯ́ДІТИ розм., НАГЛЕ́ДІТИ розм., УГЛЕ́ДІТИ (ВГЛЕ́ДІТИ) розм., УГЛЯ́ДІТИ (ВГЛЯ́ДІТИ) розм. рідше, ЗГЛЯ́ДІТИ (ЗОГЛЯ́ДІТИ) розм., ЗГЛЯ́ДІТИСЯ (ЗОГЛЯ́ДІТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови
- поназдивитися — ПОНАЗДИВИ́ТИСЯ, дивлю́ся, ди́вишся; мн. поназди́вляться; док., діал. Побачити. Поназдивилися люди, як почала молода панна турляти усіма в економії — і робітниками, і прикажчиками, і всією домовою челяддю (Вас. Словник української мови в 11 томах