1. Словник української мови Грінченка

поназивати

Поназива́ти, -ва́ю, -єш

гл. Назвать (многихъ). Їдного назвав Гавриїлом, другого Михаїлом, — всіх поназивав. Чуб. І. 144.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поназивати — ПОНАЗИВА́ТИ, а́ю, ає́ш, док., кого, що, розм. Дати назву багатьом; назвати багато чогось. У класі всіх поназивали прізвиськами; Саджанці поназивали іменами їх господарів. Словник української мови у 20 томах