поналускувати

Поналускувати, -кую, -єш

гл. Налущить. Скрізь поналускував насіння. Богодухов. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поналускувати — поналу́скувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поналускувати — -ую, -уєш, док. Налускати у великій кількості, у багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поналускувати — ПОНАЛУ́СКУВАТИ, аю, аєш, док., що, розм. Налускати, накидати багато лушпиння на підлогу, у багатьох місцях. Скрізь поналускували насіння (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах