поналускувати
Поналускувати, -кую, -єш
гл. Налущить. Скрізь поналускував насіння. Богодухов. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поналускувати — поналу́скувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поналускувати — -ую, -уєш, док. Налускати у великій кількості, у багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поналускувати — ПОНАЛУ́СКУВАТИ, аю, аєш, док., що, розм. Налускати, накидати багато лушпиння на підлогу, у багатьох місцях. Скрізь поналускували насіння (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах