понаповняти
Понаповняти, -ня́ю, -єш
гл. Наполнить (во множествѣ). Мил. 183. Кубки стоять понаповняні. Мет. 338.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понаповняти — понаповня́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понаповняти — див. понаповнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понаповняти — ПОНАПОВНЯ́ТИ див. понапо́внювати. Словник української мови у 20 томах
- понаповняти — ПОНАПОВНЯ́ТИ див. понапо́внювати. Словник української мови в 11 томах