понапікувати

Понапікувати, -кую, -єш

гл. = понапікати. Сим. 209. Маркев. 71. Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали. Чуб. III. 73.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понапікувати — Понапі́кувати, -пі́кую, -пі́куєш і понапіка́ти, -піка́ю, -піка́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)