понапікувати
Понапікувати, -кую, -єш
гл. = понапікати. Сим. 209. Маркев. 71. Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали. Чуб. III. 73.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понапікувати — Понапі́кувати, -пі́кую, -пі́куєш і понапіка́ти, -піка́ю, -піка́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)