понасмічувати
Понасмічувати, -чую, -єш
гл. Насорить (во множествѣ). Бач, як дітвора по насмічувала. Звенигор. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понасмічувати — понасмі́чувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понасмічувати — -ую, -уєш, док. Насмітити в багатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понасмічувати — ПОНАСМІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, док. Насмітити в багатьох місцях. Бач, як дітвора понасмічувала (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- понасмічувати — ПОНАСМІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, док. Насмітити в багатьох місцях. Бач, як дітвора понасмічувала (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах