понастановляти

Понастановля́ти, -ля́ю, -єш

гл. Тоже, что и настановити, но во множествѣ. Князями нас при своїм боці понастановляє. K. ЦН. 275.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понастановляти — понастановля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понастановляти — ПОНАСТАНОВЛЯ́ТИ див. понастано́влювати. Словник української мови у 20 томах