понасувати

Понасува́ти, -ва́ю, -єш

гл. Насунуть, надвинуть (во множествѣ). Понасували шапки аж на вуха. Богодух. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понасувати — понасува́ти 1 дієслово доконаного виду насувати що-небудь на щось понасува́ти 2 дієслово доконаного виду рухаючись, наблизитися Орфографічний словник української мови
  2. понасувати — I -аю, -аєш і понасовувати, -ую, -уєш, док., перех. Насунути що-небудь на щось (про багатьох). II -ають, док. Рухаючись, наблизитися (про багато чого-небудь). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понасувати — ПОНАСУВА́ТИ¹, а́ю, а́єш і ПОНАСО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., що. Насунути що-небудь на щось (про багатьох). Перед старими низенькими дверима, позакривавшись комірами й понасувавши на очі шапки, стояли вони [приятелі] мовчки і чекали (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  4. понасувати — ПОНАСУВА́ТИ¹, а́ю, а́єш і ПОНАСО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Насунути що-небудь на щось (про багатьох). Перед старими низенькими дверима, позакривавшись комірами й понасувавши на очі шапки, стояли вони мовчки і чекали (Вас., І, 1959, 91). Словник української мови в 11 томах